Світові ціни на нафту піднялися вище 100 доларів за барель. Ринок реагує на ескалацію між США та Іраном і нові атаки на судна біля Ормузької протоки. Трейдери побоюються подальших перебоїв із постачанням з Близького Сходу.
Поточні котирування та динаміка
Ф’ючерси на нафту Brent станом на 02:56 за Гринвічем знизилися на 0,1% і сягнули 101,10 долара за барель. Американська нафта West Texas Intermediate подорожчала на 0,2% — до 96,24 долара за барель.
Ціни на Brent зросли майже на 30% порівняно з мінімумами початку серпня. Це сталося після того, як постійної домовленості між США та Іраном про припинення атак досягти не вдалося. Наприкінці місяця бойові дії поновилися.
За даними джерела, фізичний еталонний показник Brent перебуває вище 100 доларів за барель із 3 вересня. На тлі скорочення світових запасів через втрату поставок із Близького Сходу джерело також підвищило прогноз цін на нафту на цей та наступний рік.
Взаємні атаки та ризики для поставок
У середу Іран заявив, що атакував 10 суден поблизу Ормузької протоки. Це стало відповіддю на потоплення США п’яти іранських нафтових танкерів. Корпус вартових ісламської революції пригрозив посилити відповідь на подальші атаки.
«Взаємні атаки свідчать про те, що потоки нафти з Перської затоки, ймовірно, залишатимуться порушеними в осяжному майбутньому», — заявив аналітик Деніел Хайнс.
Додатковий тиск на експорт нафти з країн Перської затоки створюють атаки підтримуваних Іраном хуситів на Саудівську Аравію. Це створює загрозу для поставок через Червоне море.
Днями США завдали ударів по п’ятьох іранських танкерах із сирою нафтою. Це була відповідь на дворазову спробу КВІР атакувати балістичними ракетами корабель ВМС США. На тлі взаємних обстрілів у районі Ормузької протоки світові ціни зросли більш ніж на долар за барель.
США під час нової хвилі ударів по Ірану уразили близько 100 цілей. Серед них системи ППО, радари, пускові установки ракет і дронів. Операція послабила можливості Ірану атакувати судна в Ормузькій протоці.
Президент США Дональд Трамп та його радники розглядають можливість обмежених ударів по Ірану в районі Ормузької протоки. Мета — не допустити відновлення іранських радарних та ракетних спроможностей для атак на судна.