Андрій В’ячеславович Кисловський народився 23 жовтня 1978 року в Одесі і сьогодні залишається чинним депутатом міської ради восьмого скликання від партії «Довіряй справам». Його шлях поєднує морську освіту, юридичну практику, державну службу, військову посаду та масштабний бізнес у сфері розваг, насамперед мережу дельфінаріїв «Немо». За два десятиліття політичної кар’єри він пройшов через кілька партій — від Демократичної партії України та Комуністичної партії до фракції мера Геннадія Труханова, ставши одним із тих місцевих політиків, чиє ім’я регулярно з’являється в контексті як міських рішень, так і гучних скандалів.
Одеський політик чотири рази обирався до міськради, а його біографія повна контрастів: солідна освіта в кількох вишах, кандидатство в майстри спорту з боксу, досвід роботи у податковій і юстиції — і водночас звинувачення в бізнесі на окупованих територіях, ухиленні від мобілізації та невідповідності між офіційними доходами і способом життя. Станом на 2026 рік Кисловський продовжує роботу в комісії з питань планування забудови, архітектури та охорони спадщини, попри критику з боку журналістів і активістів.
Ранні роки, освіта та формування характеру
Дитинство та юність Андрія Кисловського минули в Одесі — місті, де морський подих і підприємницький дух завжди йшли пліч-о-пліч. У 1995 році він з відзнакою закінчив гімназію №1, показавши себе старанним учнем. Одразу після школи юнак обрав шлях, який здавався логічним для одесита: вступив до Одеської національної морської академії. У червні 2001 року отримав диплом інженера-судноводія, проте за фахом так і не поплив у далекі рейси. Цей вибір, здається, більше відображав прагнення до горизонтів, ніж реальне бажання стати капітаном.
Паралельно з морською академією Кисловський опановував інші спеціальності. У 2007 році він отримав диплом правознавця в Одеській національній юридичній академії та економіста в Одеському національному економічному університеті. Ще через два роки, у 2009-му, закінчив Одеський регіональний інститут державного управління за спеціальністю «державне регулювання економіки та підприємництва». З 2010 року він значився претендентом на кафедру цивільного права в Одеському національному університеті імені І. І. Мечникова. Така багатовекторна освіта дала йому інструменти, які згодом знадобилися і в бізнесі, і в політиці.
Окрему сторінку в біографії займає спорт. Андрій Кисловський став кандидатом у майстри спорту з боксу. Ця дисципліна, що вимагає витривалості, швидкості реакції та вміння тримати удар, багато в чому відобразилася на його подальшому стилі — напористому, прагматичному, готовому до жорсткої конкуренції. Друзі та колеги неодноразово відзначали, що навіть у дорослому віці він регулярно відвідує тренувальний зал і підтримує спортивну форму.
Кар’єрний шлях: від юриста до керівника сімейного бізнесу
Перші кроки в професійному житті Кисловський зробив у сфері права. У вересні 2002 — листопаді 2003 року він працював юрисконсультом у ТОВ «Паллада». Далі очолював юридичний відділ у ПП «Тандем Плюс», був заступником директора з правових питань у ПП «Альтаїр» і ТОВ «Валентин». У 2007–2008 роках займав посаду заступника начальника податкової інспекції Центрального району Миколаєва, а з жовтня 2008 по листопад 2010-го — заступника начальника Одеського міського управління юстиції.
З листопада 2010 року Андрій Кисловський перейшов у сімейний бізнес, ставши директором юридичного департаменту ТОВ «Нерум». Саме ця компанія стала основою мережі дельфінаріїв, готелів і SPA-комплексів під брендом «Немо». Активи традиційно оформлювалися на матір — Раїсу Кисловську, яка фігурує як власниця або співвласниця близько шістнадцяти компаній. Серед партнерів значилися Михайло Кучук, колишній заступник одеського міського голови, та інші місцеві бізнесмени.
Мережа «Немо» швидко розрослася далеко за межі Одеси. Дельфінарії, готелі та розважальні комплекси з’явилися не лише в Україні, а й у Криму, Росії, Казахстані, Білорусі та навіть Таїланді. Після анексії Криму в 2014 році кримські підприємства були перереєстровані за російським законодавством. За даними розслідувань, у 2023 році один із кримських дельфінаріїв сплатив до російського бюджету майже мільйон рублів податків. Кисловський і його оточення пояснювали це турботою про збереження робочих місць для українців на окупованій території, проте критики бачили в цьому співпрацю з державою-агресором.
Політична кар’єра в Одеській міській раді
Політичний шлях Андрія Кисловського розпочався рано. У IV скликанні (2002–2006) він був обраний від Демократичної партії України. У VI скликанні (2010–2015) увійшов до фракції Комуністичної партії України. Саме в цей період, у 2014 році, його помічали серед учасників проросійських заходів під прапорами так званої «ДНР» в Одесі під час антимайдану. У 2012 році він спробував балотуватися до Верховної Ради по 138 округу, але невдало.
З 2015 року Кисловський став лояльним до мера Геннадія Труханова. У VII скликанні (2015–2020) він пройшов за мажоритарним округом 41 від партії «Довіряй справам» і працював у комісії з питань транспорту, дорожнього господарства, зв’язку та морегосподарського комплексу. У VIII скликанні (з 2020 року) знову обраний від тієї ж партії по округу 5 і нині входить до комісії з планування забудови, архітектури та охорони спадщини. Ця комісія безпосередньо впливає на рішення щодо забудови прибережних зон і історичних районів міста — теми, які завжди викликають гострі дискусії в Одесі.
За роки роботи в міськраді Кисловський голосував за бюджети, транспортні проєкти та рішення щодо землекористування. Критики неодноразово вказували на конфлікт інтересів: депутат, який впливає на планування забудови, водночас пов’язаний із бізнесом, що зацікавлений у прибережних територіях і будівельних проєктах. У 2025 році міська влада намагалася зупинити будівництво житлової багатоповерхівки біля парку Шевченка, яке пов’язували з структурами, раніше пов’язаними з родиною Кисловських.
Сімейне коло та приватне життя
Родина відіграє ключову роль у житті Андрія Кисловського. Дружина Світлана Кисловська неодноразово фігурувала в деклараціях із значними доходами та нерухомістю. У пари двоє дітей — син 2002 року народження та донька 2010-го. Мати Раїса Кисловська залишається центральною фігурою в бізнес-структурах, формально володіючи більшістю активів. Брат Олексій також пов’язаний із сімейними компаніями.
Офіційні декларації депутата неодноразово ставали предметом уваги журналістів. У 2015 році він задекларував дохід близько 50 тисяч гривень, при цьому володів Mercedes-Benz GL350 вартістю близько мільйона гривень. Дружина того ж року показала значно більші доходи та нерухомість. У пізніших роках з’являлися повідомлення про незадекларовані об’єкти — квартири, приміщення, а в 2025–2026 роках громадськість обговорювала люксовий одяг і аксесуари депутата вартістю понад 150 тисяч гривень, які не відображалися в офіційних звітах.
Цікаві факти про Андрія Кисловського
Одеський депутат має звання кандидата в майстри спорту з боксу і досі підтримує спортивну форму, регулярно відвідуючи тренування. Мережа «Немо», з якою його пов’язують, колись налічувала понад десяток закладів у кількох країнах і приваблювала сотні тисяч відвідувачів на рік. У 2015 році під час виборчої кампанії його звинувачували в організації «благодійних» ярмарків з овочами за заниженими цінами, що активісти розцінювали як підкуп виборців. На будівництві біля дельфінарію на Ланжероні у 2019 році загинув кранівник, що викликало протести активістів. У квітні 2022 року СБУ затримала його в готелі «Немо» в номері разом із трансгендерною особою російського громадянства — епізод, який швидко розлетівся мережею, хоча офіційної інформації від спецслужби не було.
Військова служба та період повномасштабної війни
У травні 2015 року Андрія Кисловського мобілізували. Він отримав посаду заступника військового комісара Приморського районного військкомату Одеси і відповідав за відділення комплектування. До 2018 року дослужився до звання полковника. Цей період збігся з активною фазою антитерористичної операції на Донбасі.
Після початку повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року Кисловський з’явився в соцмережах у військовій формі. 7 березня він опублікував фото, представляючи себе як полковника Збройних сил України. Оперативне командування «Південь» згодом заявило, що на той момент він не перебував на дійсній службі. Журналісти та активісти звинувачували його в ухиленні від мобілізації та самовільному залишенні частини. Сам депутат і його оточення посилалися на медичні діагнози — гіпертонію, грижу, остеохондроз, — які нібито робили його непридатним до служби на передовій.
1 квітня 2022 року в готелі «Немо» відбулося затримання, про яке повідомляли численні ЗМІ. За версіями журналістів, Кисловського застали в номері без одягу разом із трансгендерною особою. З’явилися підозри в державній зраді, пов’язані з можливими контактами та бізнесом у Криму. Справа, судячи з відкритих джерел, не отримала подальшого публічного розвитку, і депутат продовжив роботу в міськраді.
Скандали, бізнес на окупованих територіях і громадська реакція
Найбільш резонансною темою залишається діяльність мережі «Немо» в Криму та Росії після 2014 року. Розслідування показували, що кримські підприємства продовжували працювати, сплачуючи податки до бюджету окупаційної влади. У 2023–2025 роках журналісти фіксували платежі до російського бюджету. Кисловський пояснював це необхідністю зберегти бізнес і робочі місця, проте для багатьох одеситів такий підхід виглядав як співпраця з ворогом під час війни.
Окрему хвилю критики викликали питання поводження з тваринами. У 2023 році блогери орендували в готелі «Немо» морських котиків для розваг і фотосесій. Тварини виглядали виснаженими, що спричинило обурення зоозахисників і звернення до поліції. Адміністрація дельфінарію назвала критиків радикалами, проте суспільний резонанс був значним. Раніше київський дельфінарій мережі також фігурував у судових процесах щодо незаконного будівництва і врешті був закритий.
Будівельні проєкти, пов’язані з родиною Кисловських, теж не раз потрапляли під увагу. Компанія «Одесабуд» підозрювалася в ухиленні від сплати податків на суму близько 7,5 мільйона гривень. У 2025 році Господарський суд наклав арешт на будівлю одеського дельфінарію через борг майже 12 мільйонів гривень за пайову участь у розвитку міської інфраструктури. Ці епізоди додавали напруги між депутатом і частиною міської громади.
Сучасний статус і місце в одеському політичному ландшафті
Станом на 2026 рік Андрій Кисловський залишається депутатом Одеської міської ради восьмого скликання. Він працює в комісії, яка вирішує питання забудови та охорони спадщини — сфери, критично важливі для міста з унікальною архітектурою та прибережною зоною. Його політична лояльність до Геннадія Труханова та партії «Довіряй справам» залишається стабільною вже понад десять років.
Одеська політика завжди була полем, де бізнес-інтереси тісно переплітаються з владними рішеннями. Кисловський став одним із яскравих прикладів такої моделі: людина з юридичною та економічною освітою, спортивним минулим і сімейним бізнесом, яка змогла закріпитися в місцевій владі на довгі роки. Критики бачать у ньому символ конфлікту інтересів і непрозорості. Прихильники можуть вказувати на досвід і знання міських процесів.
Історія Андрія Кисловського продовжує розгортатися на тлі війни, економічних викликів і постійної уваги журналістів. Одеса, як і раніше, живе своїм особливим ритмом, де море, бізнес і політика утворюють складний візерунок. У цьому візерунку депутат із Ланжерону займає своє місце — суперечливе, помітне і досі актуальне.