Павло Тараненко — той, чиє ім’я останніми роками дедалі частіше з’являється поруч із іменем Олександри Заріцької. Він не просто «наречений зірки», а самостійна творча фігура: motion-дизайнер і автор пісень проєкту Hawx, людина, яка вміє перетворювати звук на рух, а особисті почуття — на атмосферні треки.
Його історія — це переплетення професійної точності, емоційної відкритості та реалій життя в Україні під час війни. Від знайомства в креативних колах 2018 року до заручин у Венеції 2023-го і свідомого рішення відкласти весілля — усе це створює портрет сучасної української пари, де творчість і підтримка йдуть пліч-о-пліч.
Від професійного знайомства до справжнього кохання
Усе почалося не з блискавичного спалаху, а з поступового зближення. У 2018 році Павло Тараненко й Олександра Заріцька перетнулися в професійному середовищі — там, де створюють візуали, кліпи та сценічні образи. Тоді він уже працював із motion-графікою, а вона — солістка KAZKA, гурту, який саме набирав міжнародну популярність. Спочатку це були робочі контакти, спільні обговорення ідей, можливі колаборації.
Романтичні стосунки почалися лише через кілька років — незадовго до повномасштабного вторгнення 2022 року. Пара швидко стала жити разом, і їхній побут перетворився на творчу майстерню: він створює візуали, вона надихає піснями, вони разом обговорюють деталі треків і кліпів. У нашій практиці ми стикалися з таким випадком, коли творчі пари саме під час війни знаходять у спільній роботі додатковий ресурс сили — і Павло з Олександрою стали яскравим прикладом цього.
Травень 2023 року. Венеція. Олександра поверталася з концертів в Іспанії, Павло — з Німеччини, куди їздив за автівкою для армії. Він ретельно спланував зустріч, вибрав місце з красивим краєвидом, поставив камеру «просто так» і став на одне коліно. Вона сказала «так». Ця історія вже стала частиною публічного наративу пари: романтична, трохи кумедна і дуже щира.
Весілля планували на літо 2024-го. Потім перенесли. Причина очевидна — війна. Пара свідомо вирішила, що масштабне свято доречніше після перемоги. Ідеальне місце, про яке мріє Олександра, — Крим, біля моря, з друзями. Станом на 2026 рік вони залишаються зарученими, продовжують жити разом і підтримувати одне одного в публічному просторі.
Професійний шлях: motion-дизайн і музика Hawx
Павло Тараненко працює в проєкті Hawx, де поєднує дві ролі — motion-дизайнера та автора пісень. Motion-дизайн для нього — це не просто «анімація під музику». Це створення візуального наративу: плавні переходи, particle systems, абстрактні форми, які підкреслюють емоцію треку. Він використовує інструменти на кшталт Adobe After Effects, Cinema 4D і Premiere Pro, проходячи весь шлях від розкадровки до фінального рендеру.
Як автор пісень він записаний у кредитах треку «I Can’t Not See You» з альбому Aurora (грудень 2023). Жанр — house з атмосферними, мелодійними елементами. Серед інших композицій, які згадують у контексті його роботи в Hawx, — «Naive», «11 Miles North» і «Muse». Ці треки відображають характерну для нього суміш електроніки та особистої чутливості.
Під час війни творчість стала для нього не лише професією, а й способом зберегти внутрішню рівновагу. Багато українських креаторів у цей період перейшли на більш глибокі, іноді тривожні, але завжди чесні теми. Павло не став винятком: його роботи зберігають технічну чистоту й водночас несуть емоційний заряд.
Як виглядає робочий процес motion-дизайнера в музичному проєкті
Типовий цикл роботи виглядає так:
- Аналіз треку — ритм, емоційна дуга, ключові моменти.
- Концепція і розкадровка — визначення візуального стилю.
- Створення ключових кадрів і анімацій.
- Інтеграція з live-виступами або кліпами.
- Фінальний рендер і адаптація під різні формати (соцмережі, сцена, стрімінги).
Саме така увага до деталей робить візуали Hawx впізнаваними. Для початківців у цій сфері досвід Павла демонструє важливу річ: технічна майстерність без емоційного змісту швидко втрачає цінність, а емоції без техніки — не доходять до глядача.
Спільна творчість пари: коли особисте стає публічним
Олександра Заріцька неодноразово показувала Павла в соцмережах — від ніжних обіймів під час запису треків до романтичних роликів під нові пісні. У жовтні 2025 року вона опублікувала відео під композицію «Алло, підтримка», де Павло ніжно цілує її у волосся, шию й плечі, а вона підспівує. Підпис був коротким: «Моя підтримка».
Це не просто контент для фанатів. Це демонстрація того, як творча пара може існувати публічно, не втрачаючи приватності. Вони діляться моментами, але не перетворюють стосунки на шоу. За моїм досвідом спостереження за подібними історіями протягом останніх років, саме така балансована відкритість допомагає уникати зайвого тиску публіки.
Олександра якось зауважила, що Павло швидко знайшов спільну мову з її мамою — обидва спокійні, люблять одні й ті самі серіали. З батьком стосунки складніші через різні інтереси (риболовля й футбол проти мистецтва й музики). Такі деталі роблять їхню історію живою й близькою.
Поширені помилки в сприйнятті публічних пар
Коли мова заходить про нареченого відомої співачки, з’являються стереотипи. Ось кілька типових помилок, яких варто уникати:
- Зводити людину лише до ролі «партнера зірки». Павло Тараненко має власну професійну ідентичність у Hawx. Ігнорувати це — означає бачити лише половину картини.
- Вважати, що відкладене весілля — ознака проблем. У реаліях війни багато пар свідомо чекають. Це не криза, а зріле рішення.
- Очікувати постійного публічного контенту. Пара має право на тишу. Відсутність постів не означає розриву.
- Порівнювати їхній ритм життя з довоєнним. Війна змінила пріоритети для більшості українців, і творчі люди не виняток.
Розуміння цих нюансів допомагає сприймати історію Павла й Олександри без зайвих спекуляцій.
Чек-лист: що варто знати про творчу пару в умовах війни
Якщо ви стежите за подібними історіями або самі перебуваєте у творчих стосунках, ось короткий список для самоперевірки:
- Чи розрізняєте ви професійну й особисту сфери партнерів?
- Чи враховуєте вплив зовнішніх обставин (війна, гастролі, робота) на їхні рішення?
- Чи поважаєте право пари на приватність, навіть якщо вони іноді діляться моментами?
- Чи шукаєте інформацію з кількох незалежних джерел, а не лише з заголовків?
- Чи готові прийняти, що «щасливий кінець» у воєнний час може виглядати як відкладене весілля й спільна творчість?
Цей чек-лист допомагає залишатися уважним спостерігачем, а не споживачем чуток.
Питання, які найчастіше ставлять про Павла Тараненка
Хто такий Павло Тараненко за професією?
Motion-дизайнер і автор пісень у проєкті Hawx. Він створює візуали та пише композиції, зокрема «I Can’t Not See You».
Коли й де він освідчився Олександрі Заріцькій?
Навесні 2023 року у Венеції, під час зустрічі після її концертної поїздки.
Чому пара досі не одружилася?
Вони свідомо відклали весілля через війну. Планують святкувати після перемоги, ідеально — в Криму.
Чи співпрацював він із KAZKA?
Так, раніше працював над візуальними матеріалами та в креативних колах, пов’язаних із гуртом.
Де можна почути його музику?
Треки Hawx доступні на стрімінгових платформах, зокрема композиція з альбому Aurora 2023 року.
Місце Павла Тараненка в сучасній українській креативній сцені
Українська електронна та візуальна сцена під час війни зазнала суттєвих змін. Багато проєктів стали камернішими, глибшими, більш особистими. Hawx із роботами Павла вписується в цей тренд: технічно вивірений саунд і візуал, але з відчутною емоційною підкладкою.
Його шлях цікавий тим, що він не прагне бути на першому плані. Він працює «за лаштунками» — там, де народжуються образи й звуки, які потім бачить і чує аудиторія. У час, коли публічність часто плутають із цінністю, така позиція виглядає особливо сильною.
Пара Павла й Олександри демонструє ще одну важливу річ: творчість може бути спільною мовою підтримки. Коли один пише пісню, а інший створює під неї візуал, коли вони з’являються разом у ролику й називають одне одного «підтримкою» — це вже не просто особисте. Це приклад того, як любов і професія можуть підживлювати одне одного навіть у найтемніші часи.
Станом на серпень 2026 року Павло Тараненко продовжує працювати в Hawx, залишається нареченим Олександри Заріцької й зберігає ту саму тиху, зосереджену присутність, яка й зробила його помітним без зайвого шуму. Його історія ще пишеться — і саме в цьому її найбільша цінність.