10 листопада 2026 року в Абу-Дабі відновлюються тристоронні переговори представників України, росії та США. Це перша зустріч у такому форматі з лютого. Попередній раунд у Женеві завершився без прориву.

Американські посадовці зазначають, що в закритих обговореннях Київ і Москва показали певну гнучкість у питанні контролю над українськими територіями після війни. Публічні позиції сторін залишаються незмінними.

Розбіжності щодо Донеччини та гарантії безпеки

Головна суперечність стосується Донецької області. Більшу частину регіону окупували російські війська. Москва вимагає, щоб Україна вивела сили з підконтрольних районів. Київ наполягає на заморожуванні нинішньої лінії зіткнення. Утримання цих територій має важливе значення для безпеки держави.

У Вашингтоні вважають, що територіальні питання неможливо врегулювати без домовленостей про післявоєнні гарантії безпеки.

«Вони не розв’яжуть питання Донеччини та територій, доки не знатимуть, якою буде архітектура безпеки після війни. І майте на увазі, що ми не зможемо остаточно узгодити одне без іншого», – заявив американський посадовець.

Для України система безпеки може передбачати гарантії допомоги союзників у разі повторного російського нападу. росія прагне скорочення присутності НАТО у Східній Європі. Це викликає занепокоєння європейських держав.

Запропонована рамкова угода передбачає консультації з питань безпеки. Також ідеться про створення гарячих ліній для кризового зв’язку та взаємні заходи з деескалації. Американські посадовці допускають відновлення роботи Ради НАТО – росія. Її діяльність фактично призупинена з 2022 року.

Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн закликала включити союзників по НАТО та членів ЄС до обговорень майбутньої архітектури європейської безпеки.

Американський посадовець висловив сподівання, що росія погодиться на участь європейців. Водночас він визнав негативне ставлення Москви до їхнього залучення. Президент України Володимир Зеленський неодноразово наголошував на необхідності участі Європи в мирному процесі.

Скепсис у Києві та хід переговорів

В Україні скептично оцінюють перспективи досягнення справедливого миру за посередництва американського президента.

Голова парламентського комітету з питань зовнішньої політики Олександр Мережко заявив джерелу, що Трамп прагне швидкої угоди коштом України. Київ на неї не погодиться. Змусити російського диктатора володимира путіна розпочати справжні переговори можна лише шляхом посилення санкцій та завдання далекобійних ударів по росії.

Він розкритикував нещодавні кроки Трампа. Зокрема домовленість про закупівлю російського дизельного пального. Такі рішення лише заохочують Москву продовжувати війну.

Переговори відбуваються на тлі продовження російських ударів по українських містах та енергетичній інфраструктурі. У Києві ці атаки розглядають як спробу Москви змусити Україну погодитися на мирну угоду на російських умовах.

Кушнер застеріг від завищених очікувань щодо зустрічі. Переговори в Абу-Дабі можуть лише створити передумови для наступного етапу мирного процесу.

«Це надзвичайно складний і заплутаний конфлікт», – зазначив він. США підходять до переговорів із рішучістю та реалізмом.

Член української делегації та голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія заявив, що Україна не очікує прориву під час першого раунду. Певні сподівання є від другого раунду.

Керівник Офісу президента Кирило Буданов заявляв, що одним із головних питань стане гуманітарний напрям. Зокрема активізація обмінів військовополоненими.

ЗМІ повідомляли, що на переговори від росії поїде делегація вищого рівня, ніж раніше. Це може свідчити про готовність Москви до предметнішого обговорення політичних питань і ситуації на фронті.

Раніше експерт Олексій Гарань пояснив, на які територіальні компроміси може піти Україна. Також він розповів, чому росія не зацікавлена в припиненні вогню і чим небезпечні її вимоги щодо гарантій безпеки.