3 листопада парламент Гренландії ратифікував угоду про безпеку зі Сполученими Штатами та Данією. Документ набуде чинності, коли його підтримають у Копенгагені.
Депутати проголосували 16 голосами за. Проти не виступив жоден, семеро утрималися. Більшість законодавців висловилася на підтримку ще в жовтні під час першого обговорення.
Позиція влади та опозиції
Міністр закордонних справ Гренландії Муте Егеде підкреслив, що ратифікація є важливим кроком для острова. «Ми мусимо визнати, що мир і стабільність – це вже не те, що ми можемо сприймати як належне», – заявив він перед початком голосування.
Опозиційна партія «Налерак» висловила сумніви щодо економічної вигоди угоди. Ця сила відстоює незалежність Гренландії.
Данський парламент розгляне законопроєкт у першому читанні 11 листопада. 19 листопада відбудеться друге читання, після чого депутати проголосують. Угода набуде чинності після ратифікації Данією та Гренландією.
22 вересня в Нью-Йорку на полях Генеральної Асамблеї ООН президент США Дональд Трамп, прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен та голова уряду Гренландії Єнс-Фредерік Нільсен підписали документ після кількох місяців суперечок.
Нові домовленості про розвиток значної військової присутності США в Гренландії продовжують дію угоди 1951 року. Вони передбачають створення додаткових оборонних об’єктів. Серед потенційних місць називають Местерсвіг на сході острова та Нарсарсуак на півдні.
Вашингтон прагне доступу до трьох баз на острові. Йдеться про два об’єкти, які раніше використовувалися американськими військовими, а також про одну нову локацію.
Джерело повідомляло, що в Данії розглядали сценарій збройного конфлікту зі США через Гренландію. У разі вторгнення данські підрозділи були готові підірвати ключові злітні смуги, щоб унеможливити посадку авіації.
Нещодавно стало відомо, що ЄС представить стратегію посилення присутності в Арктиці на тлі тиску росії та США.