Російські спецслужби активно залучають українських біженців до здійснення диверсій у країнах Європи. Від початку повномасштабного вторгнення у Європі зафіксували близько 200 таких випадків. Найбільша частка, 21 відсоток, припадає на Польщу.
У вересні 2026 року в румунському місті Брашов сталася пожежа поблизу оборонного заводу Carfil SA. Спецслужби Румунії встановили, що за підпалом стояла агентурна мережа під контролем російських спецслужб. Серед затриманих виявили одного громадянина України та двох білорусів. Їх затримали на території ЄС під час підготовки аналогічних злочинів.
Масштаб загрози та способи вербування
Випадок є частиною масштабної гібридної кампанії проти європейських країн. Загалом правоохоронці встановили понад 170 виконавців, серед яких є українці. Головні цілі полягають у залякуванні населення, підриві військової підтримки України та розпалюванні антиукраїнських настроїв.
Особливу увагу приділяють Польщі через транзит допомоги. Потенційні об’єкти включають залізничні колії, склади, логістичні центри та оборонні підприємства. Вербування відбувається через соціальні мережі та месенджери в групах пошуку роботи. Спочатку пропонують прості завдання, такі як фотографування об’єктів чи розклеювання наліпок. Згодом доручення ускладнюються до стеження, пошкодження майна, підпалів чи підривів.
Виконавців змушують знімати результати на відео. Часто люди не усвідомлюють, на кого працюють. Обіцяну винагороду не виплачують, натомість застосовують шантаж. Спецслужби використовують виконавців як одноразовий ресурс без гарантій захисту.
Шукають осіб у складному фінансовому чи соціальному становищі. Серед них малозабезпечені біженці, вихідці з тимчасово окупованих територій, люди з кримінальними зв’язками та підлітки, що шукають легкого заробітку. Залучення українців дозволяє приховати причетність і дискредитувати біженців. Це посилює антиукраїнські настрої та змушує європейські служби витрачати додаткові ресурси на охорону інфраструктури.
Джерело закликає громадян за кордоном бути обережними з незнайомцями, які пропонують легкий заробіток чи вимагають особистої інформації. Підозрілими є вимоги зберігати таємницю. При підозрі слід звертатися до правоохоронних органів країни перебування або дипломатичних представництв України.