Дедалі більше політиків і духовних лідерів в Ірані відкрито вимагають відмовитися від багаторічної заборони на розробку ядерної зброї. На тлі загрози відновлення війни зі США та Ізраїлем у країні ширшають дискусії про необхідність власної ядерної бомби для стримування потенційних атак.
Раніше такі заклики лунали переважно від радикально налаштованих політиків. Тепер вони стають частиною широкої суспільної дискусії. Представники духовенства та влади дедалі відкритіше виступають за перегляд ядерної доктрини.
Заклики духовенства та реакція влади
Минулого тижня релігійний лідер міста Кухдашт Алі Сепахванд під час п’ятничної молитви заявив, що країна повинна мати ядерну зброю, аби протистояти Сполученим Штатам. Присутні підтримали його вигуками про невіддільне право Ірану на ядерне стримування.
Протягом десятиліть іранська влада офіційно дотримувалася релігійного указу колишнього верховного лідера Алі Хаменеї. Той указ забороняв розробку та застосування ядерної зброї. Водночас західні розвідки раніше повідомляли про збагачення Іраном урану до рівнів, близьких до необхідних для створення ядерної бомби.
Аналітики вважають, що попередня стратегія Тегерана полягала у збереженні невизначеності щодо ядерних можливостей. Іран намагався стримувати потенційних противників, не перетворюючись на повноцінну ядерну державу. Однак ця політика не запобігла двом війнам зі США та Ізраїлем, які тривають з червня 2025 року. Під час однієї з них, у лютому 2026 року, загинув Алі Хаменеї.
На цьому тлі посилилися заклики до виходу з Договору про нерозповсюдження ядерної зброї. Договір забороняє державам без ядерної зброї її створювати.
Радник із національної безпеки Мохсен Резаї підтвердив, що керівництво обговорює можливість перегляду чинної ядерної доктрини. «Жодного нового рішення поки не ухвалено. Звісно, зараз обговорюється питання, чи хочемо ми зберегти ту саму доктрину, яку мали до війни, якщо вона спалахне знову», — заявив він в ефірі державного телебачення.
Дипломатичний тиск і позиції всередині країни
Аналітики припускають, що активізація ядерної риторики може слугувати інструментом тиску на Вашингтон під час переговорів. Катар виступає посередником між США та Іраном і намагається запобігти новому військовому конфлікту.
Водночас частина іранського політичного керівництва продовжує підтримувати мирний характер атомної програми. Такої позиції дотримуються президент Масуд Пезешкіан та колишній глава держави Хасан Рухані.
Колишній дипломат Курош Ахмаді попередив, що відмова від чинної доктрини може мати серйозні наслідки. Заяви про необхідність створення ядерної зброї ускладнюють дипломатичні зусилля із запобігання новій війні. До моменту фактичного створення ядерної бомби ризик військових ударів по Ірану може лише зрости.
У липні влада Ірану розпочала відновлення ядерної інфраструктури, яка зазнала пошкоджень під час ударів американської армії. Наприкінці жовтня Іран отримав від Катару нові пропозиції щодо припинення війни зі США та Ізраїлем. У Тегерані їх назвали неприйнятними. Високопосадовці наголосили, що позиція щодо відсутності поступок у ядерному питанні залишається незмінною.
Президент США Дональд Трамп заявив, що американські військові здатні за 10 хвилин завдати ударів по одному-двох об’єктах в Ірані.