Участь українців у створеній нацистами дивізії СС «Галичина» — одна з найскладніших і найдраматичніших сторінок української історії. Ця тема, наче розпечене залізо, викликає палкі дискусії, адже поєднує трагедію війни, боротьбу за незалежність і моральні дилеми співпраці з ворогом. Щоб розібратися, яким терміном можна охарактеризувати цю участь, ми зануримося в історичний контекст, мотиви українців, міжнародну оцінку та сучасні погляди, розкриваючи всі грані цього складного питання.
Історичний контекст: чому виникла дивізія СС «Галичина»?
Друга світова війна розірвала Україну між двома тоталітарними режимами — нацистським і радянським. У 1943 році, коли нацистська Німеччина зазнавала значних втрат на Східному фронті, німецьке командування вирішило створити 14-ту гренадерську дивізію Ваффен-СС «Галичина». Її формували переважно з галицьких українців, які проживали на території, що раніше належала Австро-Угорщині, а під час війни входила до дистрикту Галичина в складі Генерал-губернаторства.
Ініціатором створення дивізії був Отто Вехтер, губернатор Галичини, який вбачав у цьому спосіб поповнити людські ресурси Третього Рейху. Нацисти свідомо уникали назви «українська» для дивізії, щоб не підживлювати ідею незалежності України, і назвали її «галицькою». Водночас для багатьох українців вступ до дивізії став спробою отримати військовий вишкіл і зброю для майбутньої боротьби за власну державу.
Цей період був позначений глибокою травмою від радянської окупації 1939–1941 років. Масові репресії, розстріли, депортації та «західно-українська трагедія» 1941 року, коли НКВС убило тисячі в’язнів у тюрмах, залишили незагоєні рани в серцях галичан. Для багатьох Німеччина сприймалася як «менше зло» порівняно з СРСР, що й стало каталізатором для вступу до дивізії.
Колабораціонізм чи боротьба за незалежність?
Основним терміном, який історики та джерела найчастіше використовують для характеристики участі українців у дивізії СС «Галичина», є колабораціонізм. Але чи повністю цей термін відображає складність ситуації? Давайте розберемося.
Що означає «колабораціонізм»?
Колабораціонізм — це співпраця з ворогом, зокрема з окупаційною владою, проти інтересів власного народу чи держави. У контексті Другої світової війни цей термін застосовують до тих, хто співпрацював із нацистською Німеччиною, зокрема вступаючи до її збройних формувань, таких як Ваффен-СС. Дивізія «Галичина» підпорядковувалася Генріху Гіммлеру, райхсфюреру СС, що автоматично зараховує її до структур, асоційованих із нацистським режимом.
Згідно з джерелами, такими як тести з історії України на платформах naurok.com.ua та pomahach.com, термін «колабораціонізм» є стандартною відповіддю на питання про участь українців у дивізії. Це пояснюється тим, що дивізія воювала на боці Третього Рейху, брала участь у боях проти Червоної армії та, за деякими даними, у каральних операціях проти партизанів.
Мотиви українців: не лише співпраця
Однак називати всіх дивізійників колаборантами без контексту — це спрощення. Багато українців вступали до дивізії з надією, що це стане кроком до створення власної армії для боротьби за незалежність. Організація українських націоналістів (ОУН) розкололася у поглядах на цю ініціативу: ОУН(м) під керівництвом Андрія Мельника підтримувала створення дивізії, вважаючи її можливістю отримати вишкіл, тоді як ОУН(б) Степана Бандери засуджувала співпрацю з нацистами, називаючи її безперспективною.
Володимир Кубійович, голова Українського центрального комітету, був одним із головних ентузіастів дивізії. Він вважав, що українці зможуть використати німецьку підтримку для створення професійних збройних сил. Водночас нацисти чітко обмежували можливості дивізії діяти в українських інтересах, а вищі командні посади обіймали німці, що підкреслює її підпорядкування Райху.
Альтернативні терміни
Деякі дослідники та націоналістичні кола пропонують інші терміни, як-от «національно-визвольна боротьба» чи «вимушена співпраця». Проте ці терміни менш поширені в академічному середовищі, адже дивізія діяла в складі Ваффен-СС, а її діяльність не призвела до створення незалежної України. Наприклад, після розгрому під Бродами в липні 1944 року залишки дивізії були переформовані та відправлені до Словаччини й Югославії для боротьби з партизанами, що не відповідало українським національним інтересам.
Ключові епізоди діяльності дивізії
Щоб зрозуміти, чому термін «колабораціонізм» домінує, розглянемо основні етапи діяльності дивізії та її контроверсійні моменти.
Формування та бої під Бродами
Дивізію сформували навесні 1943 року. За даними uk.wikipedia.org, на заклик вступити відгукнулися десятки тисяч добровольців, але прийняли лише близько 13 тисяч. У липні 1944 року дивізія зазнала катастрофічної поразки в битві під Бродами, де з 11 тисяч вояків загинуло близько 8 тисяч. Ця подія стала трагедією для галицьких українців, адже багато хто щиро вірив, що бореться за майбутнє України.
Участь у каральних операціях
Одним із найконтроверсійніших аспектів є звинувачення дивізії у воєнних злочинах. За даними істориків, таких як Міхал Шмігель, солдати дивізії могли брати участь у рейдах на села в Словаччині, зокрема в Смерцанах і Плешивій, де загинули цивільні. У польській історіографії дивізію помилково звинувачували у придушенні Варшавського повстання, хоча насправді там діяли інші формування, наприклад бригада Камінського.
Комісія Дешена в Канаді (1986) не знайшла прямих доказів участі дивізії у воєнних злочинах, але дискусії тривають. Наприклад, є свідчення про можливу причетність до облав на євреїв у Бродах у 1944 році, хоча більшість єврейського населення міста була знищена раніше.
Переформування та кінець війни
Після розгрому під Бродами дивізію перекинули до Словаччини, а згодом до Югославії та Австрії. У квітні 1945 року її вивели зі складу СС і включили до Української національної армії під командуванням Павла Шандрука. Наприкінці війни більшість дивізійників здалися західним союзникам і уникли репатріації до СРСР, оселившись у Канаді, США та інших країнах.
Сучасні погляди та дискусії
Сьогодні оцінка дивізії «Галичина» в Україні та світі залишається поляризованою. Для одних це символ боротьби проти радянського терору, для інших — приклад колабораціонізму з нацистами. Український інститут національної пам’яті, зокрема його ексочільник Володимир В’ятрович, виступає проти героїзації дивізії, наголошуючи, що прославлення військ СС неприпустиме для європейської країни.
У той же час у Західній Україні, зокрема у Львові, проводяться марші на честь дивізії, які викликають критику як усередині країни, так і за кордоном. Наприклад, марш 2021 року в Києві засудили МЗС Ізраїлю та посольство Німеччини. Це підкреслює, наскільки чутливою залишається ця тема.
Цікаві факти про дивізію СС «Галичина»
Ось кілька маловідомих фактів, які допоможуть глибше зрозуміти історію дивізії та її місце в українській пам’яті.
- 🌱 Два Залізні Хрести. Двоє українців, Володимир Козак і Остап Чучкевич, отримали Залізні Хрести 1-го класу за бої біля замку Гляйхенбер у 1945 році. Це рідкісний випадок, коли нацистські нагороди вручали ненімцям.
- ⭐ Релігійний аспект. Більшість дивізійників були греко-католиками, і в дивізії діяли капелани, які проводили богослужіння українською мовою, що було незвичним для нацистських формувань.
- 📜 Перехід до УПА. Після розгрому під Бродами близько 3 тисяч дивізійників приєдналися до Української повстанської армії, що свідчить про їхні націоналістичні мотиви.
- ⚖️ Комісія Дешена. У 1986 році канадська комісія не знайшла доказів воєнних злочинів дивізії, що дозволило багатьом її ветеранам залишитися в Канаді.
Ці факти показують, що історія дивізії — це не чорно-біла картина, а складна мозаїка мотивів, трагедій і контексту.
Порівняння оцінок дивізії в різних країнах
Щоб зрозуміти, як термін «колабораціонізм» сприймається в різних контекстах, розглянемо оцінки дивізії в Україні, Польщі, Росії та на Заході.
| Країна | Оцінка дивізії | Термінологія |
|---|---|---|
| Україна | Розділена: від героїзації до засудження | Колабораціонізм, національно-визвольна боротьба |
| Польща | Негативна, звинувачення у злочинах | Колабораціонізм, воєнні злочини |
| Росія | Різко негативна, пропагандистська | Зрадництво, нацизм |
| Захід (Канада, США) | Нейтральна, з акцентом на історичний контекст | Колабораціонізм, вимушена співпраця |
Дані таблиці зібрані на основі матеріалів uk.wikipedia.org та commons.com.ua. Вони показують, як різняться погляди залежно від національного наративу та історичної пам’яті.
Чому важливо уникати спрощень?
Називаючи участь українців у дивізії СС «Галичина» виключно колабораціонізмом, ми ризикуємо втратити ширший контекст. Це була епоха, коли вибір між двома тоталітарними режимами часто означав вибір між життям і смертю. Багато дивізійників вірили, що їхня боротьба — це крок до незалежності, але реальність виявилася трагічнішою.
Термін «колабораціонізм» є історично точним, але він не передає всієї складності мотивів і обставин, які штовхали українців до цього вибору.
Сьогодні важливо не лише визначити термін, а й зрозуміти, чому тисячі молодих людей зробили цей вибір. Їхня історія — це не лише про помилки чи зраду, а й про відчайдушну мрію про вільну Україну, яка, на жаль, реалізувалася лише через десятиліття.